Теракт в Лахорі і протести релігійних фанатиків в Ісламабаді - ланки одного ланцюга. Перехід влади в Пакистані в руки радикальних ісламістів - питання часу, вважають експерти.
27 березня в Пакистані одночасно відбулися два жахливих події. У місті Лахорі терорист-смертник підірвав себе поряд з дитячим майданчиком в міському парку відпочинку: в результаті вибуху загинули щонайменше 72 людини, більшість з яких - жінки і діти. А в столиці країни Ісламабаді тисячі радикально налаштованих мусульман вступили в зіткнення з поліцією.
Протестуючі в Ісламабаді - прихильники релігійного фанатика Мумтаза Кадрі, який був повішений в кінці лютого. Верховний суд Пакистану засудив його до смертної кари за вбивство губернатора провінції Пенджаб Салмана Тасіра. Кадрі обґрунтував свої дії тим, що губернатор критикував закон про богохульство і заступився за християнську жінку, засуджену до страти.
Приводом для недільних заворушень послужили поминки по покійному. Тисячі прихильників Мумтаза Кадрі прорвалися до будівлі пакистанського парламенту, після чого там відбулися зіткнення з поліцією. Демонстранти протестували проти страти Кадрі і вимагали введення в столиці законів шаріату. Ситуація загострилася настільки, що уряду довелося вдатися до допомоги військових, щоб втихомирити розбушувалися релігійних фанатиків.
Жодне місто не безпечне
Хоча між Лахор і Ісламабадом відстань в 300 км, між подіями в цих містах існує тісний зв'язок: обидва служать демонстрацією зростаючого впливу релігійних екстремістів в країні, яка, до того ж, є ядерною державою. Уряд і впливова армія Пакистану виявилися нездатні вести ефективну боротьбу з доморощеним тероризмом, незважаючи на регулярні заяви про успіх військових операцій проти радикального руху "Талібан" та інших радикальних ісламістських формувань.
На цей раз екстремісти завдали удару по Лахор - політичної цитаделі прем'єр-міністра Наваза Шаріфа. До сих пір це місто вважався одним з найбезпечніших в країні. Зараз це вже в минулому. "Ми хочемо, щоб прем'єр-міністр Наваз Шариф знав, що ми увійшли в Лахор", - заявив офіційний представник пов'язаної з "Талібаном" угруповання "Джамаат уль-Ахрар", яка взяла на себе відповідальність за атаку. Після теракту пакистанські сили безпеки затримали понад 350 підозрюваних у причетності до нападу.
Протести біля будівлі парламенту також говорять про те, що радикальні ісламісти користуються підтримкою населення, в бесіді з DW зазначає проживає в Брюсселі пакистанський журналіст Халід Хамід Фаруки. "Події в Лахорі неможливо відокремити від того, що зараз відбувається в Ісламабаді. Теракт в Лахорі здійснили бойовики-ісламісти, а заворушення в Ісламабаді влаштували звичайні мусульмани з радикальними поглядами. Обидві групи надзвичайно впливові в Пакистані", - пояснює журналіст.
Мета ісламістів - дестабілізація уряду
За словами Фаруки, гнів ісламістів викликав новий проіндійскій курс прем'єр-міністра Шаріфа. Крім того, його уряд прийняв ряд ліберальних законів. "Очевидно, що ісламісти хочуть дестабілізувати уряд Шаріфа. У нього вистачило сміливості на те, щоб стратити Мумтаза Кадрі, незважаючи на сильну праву опозицію. А ще він виніс на голосування в парламент закони, що захищають права жінок", - каже журналіст.
Крім того, військові також вельми критично оцінюють проіндійскій курс уряду. Тому цілком можливо, що пакистанські генерали хочуть послабити уряд Шаріфа шляхом надання підтримки ісламістам. "Прем'єр-міністр Шаріф зрозумів, що ліберальна економічна політика і хороші відносини з сусідніми країнами є єдиною перспективою розвитку Пакистану. Однак багато груп в Пакистані з цим не згодні", - пояснює Фарук. За його словами, уряд зараз переживає серйозну кризу, в тому числі і з-за часткової передачі своїх повноважень в руки військових.
Немає єдиної позиції
Шаріф, який в минулому сам перебував у тісному контакті з ісламістськими угрупованнями, згодом все більше дистанціювався від радикальних екстремістів, чого не можна сказати про армію. Військові діють відносно ісламістів вкрай вибірково: боротьба ведеться лише з угрупованнями, які виступали проти пакистанської держави. Якщо військові будуть і далі проводити відмінності між добрим і злим "Талібаном", теракти тривають, впевнений Халід Хамід Фаруки.
У той же час голова Комісії з прав людини в Пакистані Зохра Юсуф покладає основну відповідальність на політичне керівництво країни. Замість того, щоб отримати вигоду з суспільного консенсусу проти ісламістів, пакистанські лідери передали владу армії. "На жаль, тверда загальнонаціональна позиція щодо" Талібану "і інших радикальних угрупувань не переросла в політичні дії. Боротьба з тероризмом, як і раніше, залишається справою військових", - пояснює правозахисниця в інтерв'ю DW.
екзистенціальна загроза
Керівництву Пакистану вже давно пора міняти правила гри, впевнений проживає в Лондоні пакистанський журналіст Амін Мугал. За його словами, політика підтримки ісламістів призвела до зворотного результату, і держава втратила контроль над ситуацією. "Це - логічні наслідки державної політики Пакистану, в основі якої лежить релігія", - пояснює Мугал. Єдиним шляхом виходу з кризи став би прихід до влади "по-справжньому світською партії", підсумовує він.